Сни Акіри Куросави

Пішов сліпий дощ. Ослухавшись мати, хлопчик вийшов за ворота і опинився в лісі. Він сховався за величезним деревом і спостерігав весілля лисиць, яке заборонено було дивитися під страхом смерті. Брат приніс солодощі до кімнати сестри, де на Свято цвітіння персика зібралися її подруги. Хлопчик задивився на прекрасні ляльки імператорської родини. З усіх тільки він побачив дівчинку в рожевому кімоно і кинувся за нею. У горах – снігова буря. Чотири альпініста, що заблукали, йшли в одній зв'язці. Стало важко дихати, танули останні сили. Не було видно рятівного табору. У похмурий день мокрою дорогою крокував японський офіцер. Він повертався з полону. Перед ним з'явився тунель. Звідти вибіг озлоблений собака з гранатами на спині. Молодий художник розглядаючи полотна Ван Гога, подумки проникнув у них. Прачки вказували йому шлях до художника, що лежав через пшеничні поля. Там великий майстер із перев'язаним вухом старанно замальовував краєвид. Біля Фудзі вибухнула атомна електростанція. Люди в паніці тікали від радіації. Чоловік блукав на самоті по неживій чорній пустелі. Перед ним постала подоба людини з одним рогом на голові. То справді був мутант – наслідок радіації. Він назвав себе демоном. Мандрівник йшов повз село з водяними млинами. Навколо було тихо та спокійно. Він зустрів старого, який розповів йому звичаї місцевого життя.