Лобстер

Переможець кінофестивалю в Каннах, філософський фільм з безліччю неявних висловлювань і далеко не примітивних алегорій.
У сірому, написаному в пастельних тонах світі Ірландії, виглядає безглуздим буйство яскравих фарб і райдужних емоцій, викликаних головним почуттям на планеті - любов'ю. Глядача запрошують у світ, де самотність вважається недоречною і навіть злочинною. Людям не дозволено жити одним. Ті хто стали самотніми з різних причин поміщаються в спеціальний готель, де вони повинні вибрати собі пару протягом 45 днів. Тих, хто не вклався у відведений термін, перетворюють в тварин. Так живим істотам надається другий шанс продовжити свій рід, нехай і не в людській подобі. Фіктивні шлюби жорстоко переслідуються.
У Девіда померла дружина, душевна рана ще болить, і він не збирається ні з ким пов'язувати своє життя. Як видно з назви, він хоче стати лобстером, у них блакитна, як у аристократів кров, живуть вони 100 років і в будь-який момент готові до розмноження.
Неподалік від закладу розташоване поселення одинаків, які втекли. Відстріл будь-якого з них дає право на один день проживання в готелі. Можна бути снайпером, і не шукати любові.