Біль та слава

Сальвадор Мальо з самої молодості знімав кіно, а на схилі років, уже будучи живим класиком, втратив натхнення. Все, що йому залишилося, - готуватися до ретроспективи своєї картини, яку він зняв 32 роки тому і з тих пір не переглядав. Сальвадор піддається ностальгії: він згадує про свою ранню творчість, про людей, з якими створював фільми, і подумки повертається в дитячі роки, в 1960-і, коли його мати була молодою і сильною. Зустрічаючись з людьми з минулого, Сальвадор намагається примиритися з сьогоденням.