Побачення наосліп

Коли в далекому вже 1987 році Блейк Едвардс, вже режисер з відмінною репутацією, що вміє розсмішити кого завгодно, зняв фільм «Побачення наосліп» (Blind Date), він, здається, ще не підозрював, кого він вивів на великий екран. Майбутній «міцний горішок» він ж Брюс Вілліс, мабуть, найхаризматичніший актор Голлівуду, чий aqiline nose (орлиний ніс) пізнаваний глядачами будь-якої країни (а орли мух не ловлять, по латинській приказці), зробив перший крок в повнометражному кіно . І як шикарно він ступив! Не менш блискуче проявила себе і Кім Бесінджер, яка витончено зіграла Надю Гейтс, красуню з сюрпризом. Запальна комедія, основою якої став дуже хороший сценарій Дейла Лонера, не залишить байдужих. Чарівні діалоги, класно втілені акторами, по-справжньому веселять. Що може накоїти дівчина після пари келихів шампанського важко собі уявити. І як тепер повернеться кар'єра трудоголіка Волтера Девіса, який не знав особистого життя, так і життя взагалі, як з'ясується? Дуже смішна історія про зацикленого на роботі менеджера і запрошеної для ескорту дами. Прикрашена талановитою музикою Генрі Манчіні.