Почуй мене: наше літо

Після закінчення навчання в університеті 26-річний Йон Джун почувається втраченим. Він не знає, чого хоче від життя, і це викликає у нього постійне занепокоєння. Під тиском матері, яка мріє про його успішну кар'єру, він змушений працювати неповний робочий день, доставляючи ланч-бокси для магазину, яким керують його батьки. Якось під час однієї зі своїх доставок у басейн хлопець помічає Йо Рим. Цієї миті його серцебиття завмирає, оскільки вона — його ідеальний типаж, і він розуміє, що закохався в неї з першого погляду. Однак він швидко розуміє, що вона глуха. Це не лякає його, а навпаки, він вирішує підійти до неї і використовувати мову жестів, яку вивчив у минулому. Це стає йому не просто способом спілкування, а справжнім мостом до її серця.
Йо Рим, у свою чергу, живе заради своєї молодшої сестри Га Иль, яка є талановитою плавчинею з порушенням слуху. Вона присвячує всі свої сили підтримці сестри: працює на кількох підробітках і дбає про її тренування, вважаючи її олімпійські амбіції своєю власною мрією. Га Иль — висококваліфікована спортсменка, яка не боїться змагатися зі звичайними плавцями і невпинно працює над досягненням своєї мети — завоюванням золотої медалі.
У Йо Рим немає часу навіть поїсти, але щира турбота та кохання Йон Джуна, який готує їй їжу, поступово відкривають її серце. Хоча між ними починають розквітати юнацькі почуття, Рим відчуває сум'яття. Вона не знайома з цими емоціями і відчуває провину перед сім'єю за те, що відволікається від своїх обов'язків.