Допоки Ми Разом

Іноді в нашому метушливому житті відбуваються події, які змушують по-іншому поглянути на себе і тих, хто нас оточує, що допомагають прислухатися до нових, покритим сірою пеленою повсякденності, сплячих десь в глибині душі, почуттів, які, немов підбадьорливий ковток свіжого повітря, немов перший промінь світла, вриваються в нашу свідомість, залишаючи чудові ні з чим не порівнянні незабутні враження.
Одна з таких дивовижних пригод сталася з нашими головними героями в прекрасному нічному Нью-Йорку. Молода художниця Брук, запізнившись на останній поїзд до Бостона, знайомиться на вокзалі з музикантом Ніком, який спостерігаючи за дівчиною, побачив, що вона в поспіху зронила телефон. Молода людина, бачачи, що дівчина опинилася в скрутному становищі, адже у неї напередодні вкрали сумочку з грошима та документами, пропонує їй свою допомогу, на що вона, злегка здивована такою настирливістю хлопця, спершу відмовляє. Але потім, зачарована добродушною простотою і чарівністю хлопця, розуміючи, що гірше вже не буде, вона погоджується пройтися з ним. Він, вона, ніч, неспішна романтична прогулянка серед вогнів сплячого міста і душевні невимушені розмови на хвилюючі їх теми - наші герої самі того не помітили, як між ними, зігріваючи душу хвилюючим теплом, трепетно спалахнув ніжний вогник любові. І тепер їм так багато потрібно сказати і багато в чому зізнатися, поки у них є хоч трохи часу до ранку. Часу, перш ніж вони розлучаться.