Шлюб по-італійськи

Доменіко згадує свій роман із Філуменою. Він настільки зачарований дівчиною, що фінансує її втечу з борделя і влаштовує її на гарну роботу в ресторані, а потім знаходить коханій місце прислуги. Однак чоловік не хоче брати її за дружину і думає, що Філумена буде слугою вдень і його коханкою вночі. Через роки вона опиняється на смертному одрі. Зламаний Доменіко нарешті погоджується одружуватися. Тоді Філумена швидко одужує, а після весілля приводить до будинку своїх трьох дорослих синів. Доменіко намагається втекти від зобов'язань, але його втішає, що всі три хлопчики — його рідні, принаймні, за словами дружини. Таким чином, після майже двадцятирічного рабства Філумена нарешті правитиме балом...