Пінг-понг

Історія про двох друзів Макото на прізвисько Сміхун та Ютакі, якого приятелі звуть Пеко. У цілому світі складно знайти двох більш несхожих хлопців, але хлопчаки з дитинства не розлий вода.
Те, що Макото називають сміхуном, найчистішої води сарказм, він завжди похмурий, і ніколи не посміхається. Ютакі - цілковита протилежність, він завжди дуріє і регоче, а Пеко його назвали за хворобливу пристрасть до цукерок з такою назвою.
Діти люблять настільний теніс. Клуб пінг-понгу школи Харатцукі проводить відбіркові тури, друзі легко проскочили всі етапи турніру, їхня майстерність підкорила членів команди та тренерів. У суддів виникла підозра, що хлопці легко обіграють капітана команди.
Макото завжди грав обережно, ніби промацуючи супротивника, таким чином він вибирав зручний момент для атаки. Ютакі віддавав перевагу агресивному стилю, нескінченно атакуючи суперника. Хлопчик частенько не приходив на тренування, воліючи грати з перехожими у залі своєї бабусі.
Як би герої не намагалися показати оточуючим, що їм все одно яким буде результат матчу, Ютакі був страшенно роздратований програшем новачкові школи, що приїхав з Китаю. Тепер він вважає для себе справою честі перемогти у матчі-реванші.