2:22

Батько розповідав Ділану, що ще у давнину, дивлячись у нічне небо, люди намагалися розгадати зіркові візерунки. Вважалося, що той, хто вміє їх читати, може дізнатися про те, що станеться в житті раніше, ніж інші. Для Ділана слова батька так і могли залишитися гарною легендою, якби не дивні події, що сталися у його житті пізніше. Ділан працює авіадиспетчером у нью-йоркському аеропорту. Це напружена, відповідальна та складна робота, адже від дій диспетчера залежать життя сотень людей. Однак для Ділана це справжнє задоволення: хлопець буквально бачить підходящі схеми для посадки літаків, і робота перетворюється для нього на своєрідну гру, можливість навести навколо порядок, який так заспокоює його. Але незрозумілий небесний спалах о 2:22 перетворює незабаром його власне життя на хаос. На мить усі прилади наче перестали працювати, а сам Ділан втратив контроль над ситуацією в повітрі і ледь не занапастив 900 людей: два літаки дивом уникли зіткнення на злітно-посадковій смузі. Напевно, те, що трапилося, можна було б списати на стрес або втому, якби потім з Діланом не почали відбуватися дивні речі. Ланцюжок тих самих подій його життя став повторюватися щодня. Остаточно не збожеволіти хлопцю допомагає тільки впевненість у тому, що все це частина якогось алгоритму. Але якого? І як із тим, що відбувається пов'язане потрійне вбивство тридцятирічної давності?