Просто уяви!

Юні учні сидять на лавці, що освітлюється яскравим сонцем, і тримаються за свої білі тростини, прислухаються до знаків. Вони мають допомогти їм у збиранні пазла власного життя. Це сліпі діти та юні люди, які знаходяться у спеціалізованій клініці Лісабона, що прославилася у всьому світі. Ян – це їх новий вчитель, який навчає орієнтуватися у просторі. Він сам нічого не бачить і вчить пацієнтів клініки орієнтуватися за ароматами та звуками. Він хоче вийти за межі традиційних рамок навчання і допомогти їм вивчити світ, який їх оточує. При цьому вони не почуватимуться зляканими чи вразливими. Вони незабаром довірятимуть йому. Це штовхає його спробувати поставити перед ними завдання, що становлять великий ризик. Скориставшись нетрадиційними методами, він бажає розвинути їхню фантазію та інтерес. Коли все зайшло дуже далеко, постало питання, якою мірою реальний образ світу, який вселяє вчитель своїм учням? І чи чесний він з ними?